Дудрович Андрій Іванович

*(?) 1796 – †(?) 1859

Медик, у Харківському університеті: 1820–1833

Ректор: 1830–1833

Народився в Угорщині в сім’ї священнослужителя. Навчання розпочав у гімназії в Кашаве, потім продовжив в Офені. У 1799 році вступив до Пештського університету. Після закінчення університету продовжив освіту в академії Кашави, де протягом року вивчав угорське право.

У 1804–1806 роках обіймав посаду присяжного нотаріуса судової палати в Пешті. Потім переїхав до Росії. Викладав історію, технологію і комерцію в Чернігівській гімназії, потім — ті ж предмети і латинську мову в Харківській гімназії.

З 1812 року, будучи магістром, читав логіку в Харківському університеті. У 1814 році А. І. Дудрович захистив в Харківському університеті дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії. У тому ж році був обраний ад’юнктом по кафедрі філософії. У 1819 році А. І. Дудрович отримав звання ординарного професора. Читав курси логіки, теоретичної та практичної психології, історії, філософії, етики, права. Ним була надрукована актова промова латинською мовою, видана в «Українському віснику» стаття спіритичного змісту «О животном магнетизме».

А. І. Дудрович — прихильник містичного напряму у філософії. Організатор і керівник Студентського сотовариства Біблійного товариства. У 1820–1822 роках — інспектор казеннокоштних студентів, автор правил для казеннокоштних студентів. У 1815–1821 роках — секретар Ради, у 1829–1830 роках — ректор Харківського університету.