Тарапов Іван Євгенович

*20.06.1926 – †24.03.2002

Механік, в Харківському університеті: 1950–2002

Ректор: 1975–1993

Народився в селі Лука Сумського району Сумської області в сім’ї службовця. У 1930 року сім’я переїхала до Харкова. У роки Великої Вітчизняної війни перебував в евакуації у Поволжі. У 1943–1944 році навчався в Саратовському авіатехнікумі і екстерном закінчив 10-й клас середньої школи. У 1944–1950 роках — студент Харківського авіаційного інституту. Після закінчення ХАІ працював конструктором та старшим інженером на військовому заводі в Харкові.

У 1950–1953 роки навчався в аспірантурі при кафедрі теоретичної механіки ХДУ. У 1953 році захистив кандидатську дисертацію «Питання газодинамічної теорії змащення і метод інтегральних співвідношень».

У 1953–1961 роках — доцент кафедри теоретичної механіки, доцент кафедри обчислювальної математики, заступник декана фізико-математичного факультету, начальник обчислювального центру ХДУ. У 1961–1963 рр. — експерт ЮНЕСКО в Бомбейському технологічному інституті (Індія). З 1966 року — завідувач кафедрою теоретичної механіки ХДУ; 1972–1974 роки — старший науковий співробітник ХДУ. У 1975 році захистив докторську дисертацію «Основні завдання гідродинаміки намагнічуювальних і поляризаційних середовищ». У 1976 року затверджений у званні професора. 1974-1975 рр. — проректор з навчальної роботи. З 1975 по 1993 рр. — ректор університету.

І. Є. Тарапов — визнаний фахівець у галузі механіки рідини, газу та плазми. Автор понад 200 друкованих праць. Спільно з А. І. Борисенко написав підручник «Векторний аналіз та початки тензорного обчислення», який витримав шість видань в СРСР і одне в Індії. Мав патенти та винаходи. Під науковим керівництвом І. Є. Тарапова захищено 14 кандидатських дисертацій і одна докторська. Брав активну участь у суспільному житті. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1981) та медалями. Був Членом Російського та Українського національних комітетів з теоретичної та прикладної механіки (Російського — з 1989 року, української — з 1994 року). Був також Членом Ради ДКНТ з проблем феромагнітних рідин та Координаційної Ради з проблеми «магнітні рідини».

І. Є. Тарапов приділяв велику увагу проблемам вищої школи. Ним написано багато статей з питань науки і освіти, а також монографія «Інтелектуальна праця, наука та освіта. Криза в Україні» (1994 рік). З 1999 по 2002 роки був головним редактором журналу «UNIVERSITATIS = Університети».