Русько Олексій Микитович

*18.04.1906 – †25.08.1964

Педагог, хімік, в Харківському університеті: 1942–1943

Ректор: 1942–1943

Народився в м. Білостоці в сім’ї робітника-залізничника. У 1919–1925 роках працював слюсарем в м. Христинівка Черкаської області. З 1925 року — член КПРС. У 1932 році закінчив Київський хіміко-технологічний інститут. У 1930–1938 роках — на викладацькій і керівній роботі в Київському педагогічному інституті.

З 1938 році — ректор Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Під час Великої Вітчизняної війни (лютий 1942 року) був призначений ректором Об’єднаного Українського університету на базі Київського і Харківського університетів, евакуйованих у м. Кзил-Орду.

У серпні 1943 року А. М. Русько прибув до Харкова з метою відновлення Харківського університету. З 1 вересня по листопад 1943 року виконував обов’язки ректора Харківського державного університету. З листопада 1943 року цю посаду посів М. П. Барабашов, а А. М. Русько повернувся до обов’язків ректора Київського університету, які виконував по червень 1944 року.

З червня 1944 по 1958 роки А. Н. Русько — заступник міністра освіти Української РСР, з 1958 по 1964 роки — Директор НДІ педагогіки України, Президент Педагогічного товариства УРСР, керівник секції педагогічної комісії ЮНЕСКО з Української РСР. А. Н. Русько — автор науково-методичних робіт з хімії та загальнопедагогічних питань, співавтор підручників із загальної хімії для учительських інститутів, природничих факультетів педагогічних інститутів і для середньої школи.