Осиповський Тимофій Федорович

*22.01 (2.02).1765 – †12 (24).06.1832

Математик, у Харківському університеті: 1805–1820

Ректор: 1813–1820

Народився в с. Осипово (тепер Кіровського району Володимирської області). До 1783 року навчався у Володимирській духовній семінарії, після чого, як найкращий з її учнів, був відправлений в Петербурзьку учительську семінарію (згодом — Педагогічний інститут), яку закінчив у 1786 році. Працював учителем фізики, математики та російської словесності. З 1800 по 1803 р. — професор фізико-математичних наук у Петербурзькому педагогічному інституті. Осиповський брав активну участь у відкритті Харківського університету. Наприкінці 1802 від імені попечителя графа С. О. Потоцького В. Н. Каразін запропонував йому кафедру чистої математики. У 1807 році Загальні Збори університету присвоїли Т. Ф. Осиповському ступінь доктора. З 1811 по 1820 рік він викладав також на кафедрі прикладної математики. Читав курси математики, механіки, оптики та прикладної астрономії. Серед його учнів був видатний математик М. В. Остроградський.

Підготовлений Т. Ф. Осиповським підручник математики витримав три видання і користувався великою популярністю. Т. Ф. Осиповський, будучи прихильником філософських поглядів французьких матеріалістів і супротивником філософії І. Канта, одним з перших виступив з  її критикою у своїх публічних промовах «О пространстве и времени» (1807) і «Рассуждении о динамической философии Канта» (1813).

До останніх років його життя відносяться праці, присвячені оптичним явищам, що відбуваються в земній атмосфері. Займався популяризацією науки, перекладацької діяльністю, зокрема, переклав на російську мову «Небесну механіку» Лапласа (залишилася в рукописі) і «Логіку» Кондільяка. Активний член, а потім і голова Філотехнічного товариства, заснованого при Харківському університеті.

З 1813 по 1820 рік. — ректор Харківського університету. У 1819 році затверджений у званні заслуженого професора. Проте, за наполяганням реакційного попечителя З. Я. Карнєєва, був звільнений з посади ординарного професора і ректора. Надалі переселився до Москви, де й помер 12 (24) червня 1832 року. У 1863 році в Харківському університеті була заснована стипендія імені Т. Ф. Осіповского.