Стрельбицький Семен Дементійович

*27.04.1875 – †25.10.1937

Громадський діяч, в ХІНО: 1922–1924

Ректор: 1922–1924

Народився 27 квітня 1875 року в м. Слов’янську Харківської губернії (тепер Донецька область) в сім’ї ремісника.

У 1891 році закінчив міське училище в м. Слов’янську, а в 1895 році — учительську семінарію в м. Вовчанськ Харківської губернії.

Після закінчення семінарії чотири роки працював вчителем в початковій школі с. Христище Ізюмського повіту.

З грудня 1899 по червень 1903 року працював помічником завідуючого матеріальною частиною Південно-російського кам’яновугільного товариства (м. Горлівка Катеринославської губернії). У липні 1903 року переведений на посаду завідувача матеріальною частиною рудника «Золоте» в с. Майорівка Катеринославської губернії, а в грудні 1916 року — на посаду секретаря кам’яновугільного суспільства.

З квітня по вересень 1917 року очолював створену в с. Майорівка Раду робітничих депутатів, а в жовтні того ж року переїхав до Харкова і очолив Раду гірничих робітників.

Був заарештований і перебував під арештом у в’язниці Генштабу з серпня по грудень 1918 року.

У грудні 1918 року С. Д. Стрельбицький вступає в КП(б)У. У липні 1919 року призначається завідувачем тарифного відділу Наркомату праці УРСР у Києві, а з вересня 1919 — завідувачем тарифним відділом Наркомату праці РСФСР у Москві.

З січня по червень 1920 року, повернувшись до Харкова, бере активну участь в організації роботи Наркомату праці. У вересні 1920 року був призначений завідувачем Вищої партійної школи ЦК КП(б)У. З травня 1922 по 1928 року працював головою губернського відділу спілки працівників освіти. Крім цього, з серпня 1922 по листопад 1924 року був ректором Харківського інституту народної освіти за сумісництвом.

З липня 1928 по березень 1929 року працював завідувачем кафедри професійної освіти Українського науково-дослідного інституту педагогіки в Харкові. У травні 1929 року був призначений завідувачем відділом народної освіти при Харківському окружному виконавчому комітеті. З жовтня 1933 по серпень 1937 року працював директором Центральної науково-педагогічної бібліотеки.

13 серпня 1937 року був заарештований і звинувачений в тому, що керував української національної терористичною організацією і займався контрреволюційною діяльністю. Засуджений до найвищої міри покарання. 25 жовтня 1937 року С. Д. Стрельбицький був розстріляний. 29 жовтня 1957 року Верховний Суд СРСР на прохання рідних повторно розглянув справу і зняв звинувачення.