Ректори університету

Пшеборский Антоній-Боніфацій Павлович

*14.05.1871 – †24.05.1941

Математик, у Харківському університеті: 1899–1922


Ректор 1920–1922



Народився 14 травня 1871 року в сім’ї морського лікаря в с. Гарне Липовецького повіту Київської губернії (нині Вінницька область). У 1881–1889 роках навчався в Миколаївській Олександрівській гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. У 1889–1894 роках навчався на математичному відділенні фізико-математичного факультету Київського університету. У 1895 році був залишений стипендіатом для підготовки до отримання професорського звання на кафедрі чистої математики. У 1897 році отримав звання приват-доцента. У 1898 році призначений штатним викладачем Харківського технологічного інституту, а з 1899 року — приват-доцентом Харківського університету. З цього ж року і протягом двадцяти років — секретар Харківського математичного товариства.

З 1901 року викладав на курсах для робітників м. Харків. У 1902 році захистив дисертацію для отримання ступеня магістра чистої математики. У 1904 році відряджений до Геттінгенського університету для вивчення передового досвіду викладання математичних дисциплін. З 1905 року — екстраординарний професор Харківського університету. З червня (липень?) 1920 по травень 1921 рік — ректор Академії теоретичних знань і одночасно завідувач кафедри теоретичної механіки.

Був незаслужено звинувачений у шпигунстві на користь Польщі і після короткочасного перебування під арештом повернувся до Академії, але вже не ректором, а деканом фізико-математичного факультету.

Після реорганізації Академії теоретичних знань в Інститут народної освіти (ХІНО) був призначений ректором новоутвореного інституту. У 1921–1922 роках — ректор ХІНО і керівник науково-дослідної кафедри теоретичної механіки.

У 1922 році переїхав до Польщі, куди був запрошений на посаду професора кафедри математики Віленського університету. Пропрацювавши там кілька місяців, перевівся до Варшавського університету, де з 1 вересня 1922 року очолив кафедру теоретичної механіки. Працював над створенням інституту теоретичної механіки на основі кафедри.

У 1930 році взяв участь у роботі Першого Всесоюзного з’їзду математиків, що пройшов у Харкові. Крім того, брав участь у з’їздах, що проходили в Парижі, Берліні та Польщі. Був членом Академії технічних наук у Варшаві (з 1923 року), членом Варшавського наукового товариства (з 1930 року), Польського математичного та Польського фізичного товариств, членом Московського, Харківського, Київського, Казанського математичного товариства, товариства математиків і механіків в Берліні. Помер 24 травня 1941 року у Варшаві.