Алексєєнко Михайло Мартинович

*5 (17).10. 1848 – †18.02.1917

Юрист, у Харківському університеті: 1869–1899

Ректор: 1890–1899

Народився в м. Катеринославі (нині Дніпропетровськ) в купецькій сім’ї. У 1864 році закінчив гімназію із золотою медаллю. Вступив на юридичний факультет Харківського університету. Після закінчення його в 1868 році отримав ступінь кандидата прав і був залишений для приготування до професорського звання по кафедрі фінансового права. Тоді ж почав читання лекцій як приват-доцент. У 1872 році захистив магістерську дисертацію «Государственный кредит. Очерк нарастания государственного долга в Англии и во Франции», після чого в наступному році був переведений на посаду штатного доцента. У 1874 році відряджений за кордон (Німеччина, Австрія, Франція), де продовжив вивчення фінансів і кредиту, а також методики викладання в університетах. У 1879 році була видана його книга «Действующее законодательство о прямых налогах», яка була захищена ним як докторська дисертація. У цьому ж році Алексєєнко був обраний екстраординарним професором по кафедрі фінансового права, в 1880 році — ординарним, а в 1895 році — заслуженим професором. Читав лекції з російського фінансового права, російського державного права та державного права європейських країн (по кафедрі державного права), вів практичні заняття. Автор низки праць з питань фінансів і кредиту. З 1876 року — секретар юридичного факультету, з травня 1886 по лютий 1891 року — декан юридичного факультету, у 1890–1899 роках — ректор Харківського університету. У 1899–1901 роках — попечитель Казанського навчального округу, потім — Харківського (1901–1905). З 1907 року — член ІII Державної Думи (октябрист), голова думської бюджетної комісії. Член IV Державної Думи. У 1900 році в Харківському університеті була заснована премія імені заслуженого професора М. М. Алексєєнко. Нагороджений орденами Св. Анни ІІ ступеня.; Св. Станіслава І та ІІ ступеня; Св. Володимира ІІІ ступеня.