Щелков Іван Петрович

*21.02 (5.03).1833 – †14 (27).05.1909

Фізіолог, у Харківському університеті: 1856–1890

Ректор: 1884–1890

Народився в Харкові в багатій купецькій сім’ї. Спочатку отримав домашню освіту, потім два роки пробув в приватному пансіоні, що дозволило йому в 1846 році вступити до 3-го класу 2-ої харківської гімназії. У 1850 році із золотою медаллю закінчив гімназію і вступив на медичний факультет Харківського університету. У 1855 році з відзнакою закінчив університет. У наступні два роки — помічник ординатора при хірургічній клініці. У 1857 році захистив докторську дисертацію. У 1858 році відправлений за кордон, де слухав лекції в університетах Відня, Праги, Берліна, Парижа. Спеціалізувався в лабораторіях Р. Вирхова, К. Ф. В. Людвіга та інших. У 1863 році затверджений ординарним професором по кафедрі фізіологоії і загальної патології медичного факультету Харківського університету. Читав фізіологію дихання, кровообігу та нервової системи; енциклопедію та методологію медицини, теорію гальваномагнітних лікувань, курс загальної патології по відповідній кафедрі, певний час по кафедрі ембіологіі, гістології та порівняльної анатомії читав гістологію. Наукові праці Щелкова присвячені фізіології. Його перу належить підручник з фізіології в 3-х випусках. Вперше в Росії організував фізіологічну лабораторію, що дозволило йому проводити експериментальні дослідження. Засновник харківської школи фізіологів. Обирався деканом медичного факультету, проректором університету. У 1884 році призначений ректором Харківського університету, обов’язки якого виконував до 1890 році. Потім був переміщений на посаду ректора Варшавського університету. У 1892 році Рада Харківського університету обрала його своїм почесним членом. Після закінчення службової діяльності переїхав до м. Судак (Таврійської губернії) на постійне місце проживання. Нагороджений орденами св. Анни II ступеня; Св. Станіслава I ступеня; Св. Володимира III ступеня.