Рославський-Петровський Олександр Петрович

*9 (21).04.1816 – †25.12.1870 (6.01.1871)

Історик, у Харківському університеті: 1837–1870

Ректор: 1858–1862

Народився в с. Слабіне Чернігівської губернії в купецькій сім’ї. Початкову освіту здобув удома. У 1828 році вступив до 4-ого класу гімназії вищих наук князя Безбородька в Ніжині. У 1834 році вступив до Харківського університету на словесне відділення історико-філологічного факультету. Після закінчення університету отримав ступінь кандидата і за пропозицією декана П. П. Гулак-Артемовського був залишений при університеті для читання курсу статистики. У 1839 році захистив дисертацію на здобуття ступеня магістра «Об истинном значении прагматической истории» і був призначений ад’юнктом. З 1844 році почав читати курс загальної історії. Після захисту дисертації («Опыт сравнения успехов народонаселения в России и некоторых других европейских государствах») 1845 року він отримав ступінь доктора історичних наук, політичної економії та статистики.

У 1846 році затверджений у званні екстраординарного професора, а через півроку — ординарного по кафедрі загальної історії. Читав курси зі статистики, політичної економії, з історії стародавнього світу та середніх віків. З 1844 до 1852 року викладав загальну історію також у Педагогічному інституті. Його наукові праці присвячені давній історії (в основному Сходу), історії Харківського університету і краю, філософії, історії, статистиці. О. П. Рославський-Петровський протягом майже 15 років (1839–1854) був секретарем і близько 10 років (1844–1854) членом Комітету випробування для осіб-здобувачів звання домашніх вчителів. У 1842–1843 роках — секретар факультету, а в 1853, 1857–1858, 1866–1868 — декан історико-філологічного факультету. З 1858 по 1862 рік був ректором Харківського університету. У 1864 році вийшов у відставку, проте з 1865 року знову обраний і затверджений ординарним професором по кафедрі загальної історії.

У 1862 році О. П. Рославский-Петровський обраний почесним членом Харківського університету, а також почесним членом Харківського губернського статистичного комітету. З 1846 року — член-співробітник Російського географічного товариства. Нагороджений орденом Св. Анни ІІ ступеня, прикрашеним імператорською короною.