Палюмбецкий Олександр Іванович

*(?) 1811 – †18 (30).09.1897

Юрист, у Харківському університеті: 1838–1876

Ректор: 1850–1852, 1872–1873

Народився в Казані в сім’ї священика. Освіту здобув у Казанській духовній семінарії. З 1829 року — студент філософсько-юридичного факультету Головного педагогічного інституту. У 1836-1838 роках продовжив навчання за кордоном. Після повернення призначений у Харківський університет. У 1844 році захистив докторську дисертацію «О системе судебных доказательств древнего германского права сравнительно с Русскою Правдою и позднейшими русскими законами, находящимися с ним в ближайшем соотношении» та був обраний екстраординарним, а потім і ординарним професором університету (1845 рік).

Будучи ад’юнктом, професором кафедри енциклопедії права та історії філософії права, читав лекції з історії російського права, енциклопедії законознавства, про державні установи, курс основних законів Російської імперії, а також кримінальне право. Вперше в університеті ним були введені уроки практичного діловодства.

У 1842-1845 роках — секретар юридичного факультету. Цю посаду він обіймав протягом 1863-1866, 1869-1870, 1872 років. У 1870 році обраний до числа суддів університетського суду. У 1850-1852, 1872 −1873 роках — ректор Харківського університету. У 1876 році вийшов у відставку, але й після цього ще деякий час читав лекції студентам Харківського університету. З 1875 року — почесний член університету. У 1886 році була заснована премія імені А. І. Палюмбецкого за кращі студентські роботи.

Нагороджений орденами Св. Станіслава І, ІІ ступенів; Св. Володимира ІІ ступеня; Св. Анни ІІ ступеня.